Jeanne la bataillonneuse, suivi de Miss Adrienne об’єднує два твори Гео Шкурупія у новому французькому перекладі. Написані у 1930 та 1934 роках, вони показують два обличчя європейської модерності: війну й революцію з їхніми героїчними міфами, а згодом індустріальне місто, фабрику, безробіття, рекламу та нові форми повсякденного життя.
Гео Шкурупій, також відомий у міжнародних каталогах як Geo Shkurupii або Géo Chkouroupiy, був однією з помітних постатей українського футуризму та авангарду і належав до покоління, яке сьогодні називають Розстріляним відродженням. Його проза поєднує швидкість, іронію, пригодницький сюжет і формальний експеримент.
Jeanne la bataillonneuse: за героїчними образами 1917 року
У Jeanne la bataillonneuse Шкурупій розповідає про молоду жінку, захоплену великими образами 1917 року: жіночим батальйоном, фронтом, патріотизмом і революцією.
Але роман не просто відтворює героїчну версію історії. Він постійно зіштовхує її з реальним досвідом людини: страхом, бажанням, брудом війни, суперечностями та невизначеністю.
Саме ця напруга між великим історичним наративом і приватним життям людини є одним із центральних мотивів твору.
Шкурупія цікавить не стільки легенда про революцію, скільки те, що відбувається з людиною, коли вона раптом опиняється всередині цієї легенди.
Miss Adrienne: модерність переходить у місто
У Miss Adrienne простір різко змінюється.
Замість фронту й революційної романтики з’являються індустріальне місто, фабрика, страйк, порт, безробіття та реклама.
Модерність тут уже пов’язана не лише з політикою чи війною, а з машинами, працею, товарами, масовою культурою та новими формами бажання.
Шкурупій працює з текстом майже як режисер із монтажем. Тіла, предмети й міські образи швидко змінюють одне одного, створюючи відчуття руху, прискорення й нестабільності.
Соціальна сатира поєднується із захопленням новим світом і водночас із тривогою перед ним.
Якщо читати обидва тексти разом, вони утворюють своєрідний диптих: спочатку людина стикається з мобілізацією війни та революції, а потім із мобілізацією фабрики, міста й ринку.
Гео Шкурупій і український модернізм
Гео Шкурупій належить до одного з найяскравіших і водночас найтрагічніших поколінь української культури ХХ століття.
Він був пов’язаний із футуризмом, авангардними літературними експериментами та пошуками нової мови для опису світу, який стрімко змінювався.
Його проза не вкладається лише в рамки історичного документа.
Це водночас пригодницька література, соціальна сатира, експеримент із формою і спроба передати ритм нової епохи.
Саме тому Шкурупій цікавий і сьогодні.
Він показує українську літературу 1920–1930-х років як частину ширшого європейського модерністського й авангардного процесу.
Французьке видання з коментарями
Це видання Jeanne la bataillonneuse, suivi de Miss Adrienne містить:
- оригінальний французький переклад двох творів 1930 і 1934 років;
- передмову;
- примітку про тексти та переклад;
- 40 пояснювальних приміток;
- бібліографію;
- три ілюстрації.
Такий редакційний апарат допомагає французькому читачеві зрозуміти історичний і культурний контекст, не перетворюючи книжку на академічне видання для вузького кола спеціалістів.
Тексти залишаються в центрі уваги, а примітки лише допомагають читачеві побачити більше.
Чому варто читати Гео Шкурупія сьогодні
Тому що його проза говорить про світ, у якому старі правила перестають працювати, а нові ще не стали зрозумілими.
Війна змінює людей.
Революція змінює політичну мову.
Фабрика змінює працю.
Місто змінює соціальні зв’язки.
Реклама змінює бажання.
Герої Шкурупія живуть усередині цієї прискореної модерності й намагаються зрозуміти, ким вони є у світі, що постійно перебудовується.
Саме тому Jeanne la bataillonneuse і Miss Adrienne цікаві не лише як тексти своєї епохи.
Вони добре передають універсальне відчуття життя під час великих змін, коли технології, політика, економіка й культура трансформуються швидше, ніж люди встигають до них звикнути.
Вхід до українського авангарду для франкомовного читача
Jeanne la bataillonneuse, suivi de Miss Adrienne може стати хорошою точкою входу до українського модернізму та футуризму для читачів, які раніше майже не знали літературу Розстріляного відродження.
Ця книжка показує українську культуру не як периферійне явище й не лише як історичне свідчення.
Вона показує її як частину великої європейської розмови про модерність, індустріалізацію, революцію, нові медіа, місто та людину в умовах постійних змін.
Два тексти, два різні світи й одне спільне питання:
що відбувається з людиною, коли історія починає рухатися швидше, ніж вона сама?